Відповідно до п. 3.4.1 Положення про участь стейкхолдерів у процедурах забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти у Хмельницькому національному університеті, здобувачі вищої освіти ХНУ відіграють важливу роль у системі забезпечення якості освітнього процесу. Університет активно залучає здобувачів як внутрішніх стейкхолдерів, надаючи їм різні механізми для впливу на якість навчання, зокрема через участь у опитуваннях та анкетуваннях; участь у фокус-групах при ВЗЯВО; участь у Вченій раді університету, вчених радах факультетів, стипендіальних комісіях, комісіях з питань поселення в гуртожиток; участь у конференціях трудового колективу, а також через органи студентського самоврядування.
Вплив здобувачів на забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти може здійснюватися також колективно (ініціативні групи, академічні групи, академічний потік тощо); через індивідуальні звернення (до гаранта освітньої програми, завідувача кафедри, декана або заступника декана відповідного факультету, керівника відділу забезпечення якості вищої освіти Університету, проректора, ректора тощо).
Як здобувач вищої освіти ХНУ, Ви маєте можливість впливати на зміст освітніх компонентів (ОК). Це право регулюється нормативними документами університету, зокрема: Положенням про організацію освітнього процесу у ХНУ (п. 1.4 закріплює принцип демократизму в організації освітнього процесу. Демократизм передбачає участь усіх учасників освітнього процесу, включаючи здобувачів, у прийнятті рішень щодо його організації та змісту); Положенням про освітні програми підготовки здобувачів вищої освіти у ХНУ та Положенням про учасників процесу започаткування, проєктування та реалізації освітніх програм у Хмельницькому національному університеті, які деталізують процес розробки та оновлення освітніх програм. У цих документах відображено механізм врахування пропозицій від стейкхолдерів, до яких належать і здобувачі вищої освіту.
Ви можете подавати пропозиції щодо змісту освітнього компонента(ОК) через органи студентського самоврядування, звертатися до викладачів, до гаранта освітньої програми, або через опитування та анкетування. Ваші пропозиції будуть розглянуті та враховані при перегляді та оновленні освітніх компонентів та освітніх програм. Також, Ви можете брати участь в обговоренні змісту освітніх компонентів на наукових і методичних семінарах, конференціях, круглих столах та засіданнях кафедри, до яких можуть долучатися здобувачі.
У розділі 4 (Порядок вибору освітніх компонентів / програм minor і формування груп) Положення про порядок реалізації права здобувачів вищої освіти на вільний вибір освітніх компонентів у Хмельницькому національному університеті, описується процедура формування каталогу вибіркових освітніх компонентів, організаційно-методичне забезпечення вибору та порядок вибору освітніх компонентів. Студенти самостійно формують вибіркову частину свого індивідуального навчального плану. Для цього Університет забезпечує їм доступ до Каталогу вибіркових освітніх компонентів. Кафедри проводять роз’яснювальну роботу щодо процедури вибору, можуть презентувати вибіркові освітні компоненти, які пропонуються для вибору. Як правило, вибір вибіркових освітніх компонентів здійснюється здобувачами вищої освіти у ІС Електронний університет через особисті кабінети. Допускається прийом заяв у паперовій формі.
Для отримання більш детальної інформації здобувач вищої освіти має право ознайомитися з робочими програмами вибіркових освітніх компонентів на вебсайті Університету, розділ «Модульне середовище», рубрика «Навчання» або на вебсторінці відповідної кафедри.
Крім цього здобувач вищої освіти може також детальніше ознайомитися з освітніми програмами підготовки фахівців із різних галузей знань / спеціальностей та/або інших рівнів вищої освіти, інформація про які розміщена на вебсайті Університету, розділ «Нормативні документи», рубрика – «Положення», сторінка – «Положення про організацію освітньої діяльності».
Відповідно до п. 4.7.5 Положення про порядок реалізації права здобувачів вищої освіти на вільний вибір освітніх компонентів у Хмельницькому національному університеті, після перевірки і погодження вибрані здобувачами вищої освіти освітні компоненти вносяться до їхніх електронних індивідуальних навчальних планів, які є доступними для здобувачів вищої освіти у їх персональному кабінеті.
Відповідно до п. 4.9 Положення про порядок реалізації права здобувачів вищої освіти на вільний вибір освітніх компонентів у ХНУ здобувач вищої освіти в односторонньому порядку не може відмовитися від вивчення вибраного ним освітнього компонента. Самочинна відмова від вивчення освітніх компонентів кваліфікується як академічна заборгованість. З об’єктивних причин здобувач вищої освіти впродовж тижня після закінчення терміну вибору освітніх компонентів (до початку вивчення освітніх компонентів) може внести зміни до заявленої ним вибіркової складової індивідуального навчального плану на наступний навчальний рік (семестр), подавши відповідну заяву на ім’я декана факультету.
З робочої програми дисципліни здобувач вищої освіти може дізнатися багато важливої інформації, яка допоможе йому успішно опанувати навчальний матеріал та досягти очікуваних результатів навчання. Зокрема, робоча програма дисципліни зазвичай містить:
- Загальні та фахові компетентності: які компетентності студент має набути в результаті вивчення дисципліни, відповідно до кваліфікації майбутнього фахівця.
- Очікувані результати навчання: що студент повинен знати, розуміти та бути здатним продемонструвати після завершення курсу.
- Зміст навчального курсу: детальний перелік тем, які вивчаються в межах дисципліни, часто поділених на окремі модулі.
- Методи та технології навчання: інформація про те, які методи та технології навчання будуть використані під час лекційних, практичних, семінарських та інших видів навчальних занять.
- Види навчальних занять та їх обсяг: розподіл часу на різні види навчальної роботи (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, самостійна робота), а також їхній обсяг у годинах та кредитах ЄКТС.
- Організаційно-методичні форми вивчення: послідовність та форми організації освітнього процесу.
- Критерії оцінювання результатів навчання: максимальна кількість балів, яку можна отримати за виконання певних видів навчальної роботи, розподіл балів між поточним, періодичним та підсумковим контролем знань, а також умови допуску до контрольних заходів.
- Завдання для самостійної роботи: зміст навчального матеріалу для самостійного опрацювання.
- Інформація про викладача: містить дані про лектора або робочу групу кафедри, яка відповідає за викладання дисципліни.
- Місце дисципліни в освітній програмі: як дисципліна вписується в загальну систему підготовки фахівця певного освітнього ступеня.
Ця інформація допомагає студентам зрозуміти мету та завдання курсу, спланувати своє навчання та оцінити власні досягнення.
Відповідно до п. 3.11 Положення про контроль і оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти у ХНУ у разі незгоди з рішенням викладача щодо результатів оцінювання здобувач освіти має право:
– при поточному контролі – упродовж трьох днів після оголошення результату поточного контролю (але не пізніше наступного заняття) звернутися до викладача за роз’ясненням та/або з незгодою щодо отриманої оцінки. Рішення щодо висловленої незгоди приймає викладач, який здійснював оцінювання;
– при семестровому контролі у формі заліку – звернутися до викладача (викладачів) з незгодою щодо отриманої оцінки у день її оголошення. Рішення щодо висловленої здобувачем незгоди приймає викладач (викладачі). Якщо рішення щодо незгоди не влаштовує здобувача освіти він має право звернутися для вирішення цього питання до завідувача кафедри;
– при семестровому контролі у формі іспиту – звернутися до декана факультету з умотивованою заявою щодо неврахування викладачем важливих обставин при оцінюванні підсумкового контрольного заходу (іспиту). За рішенням декана письмова робота здобувача освіти може бути надана для оцінювання іншому науково-педагогічному працівникові, що викладає ту саму чи суміжну дисципліну або має достатню компетенцію для оцінювання роботи здобувача освіти. Після повторного оцінювання роботи декан приймає за остаточну (з двох виставлених при першому і повторному оцінюванні) вищу оцінку.
При проведенні семестрового контролю у формі заліку підсумкова оцінка з дисципліни виставляється викладачами, які проводили заняття з дисципліни, як правило, на останньому занятті за результатами поточного контролю з усіх видів навчальної роботи за умови повного виконання студентом програми дисципліни. При цьому присутність студента не обов’язкова. При проведенні семестрового контролю у формі іспиту підсумкова оцінка з дисципліни складається із середньозваженої оцінки за результатами поточного контролю усіх видів навчальної роботи та оцінки за підсумковий захід – іспит, визначений в Університеті бал для якого становить: для студентів денної форми здобуття освіти 40 балів, а заочної форми – 50 балів.
Відповідно до 3.6.1 Правил призначення стипендій студентам, аспірантам і докторантам призначення академічної стипендії студентам Університету здійснюється згідно з рейтингом успішності (далі – Рейтинг), що складається на підставі об’єктивних та прозорих характеристик, прямих вимірів навчальних досягнень здобувачів вищої освіти з кожної навчальної дисципліни, що вивчається у семестрі, з урахуванням участі студента у науковій, науково-технічній (творчій) чи спортивній діяльності та у громадському житті. При цьому складова успішності в Університеті становить 90 відсотків від рейтингового бала.
3.6.6. Додатковий бал, що враховує участь студента у науковій, науково-технічній (творчій) чи спортивній діяльності та громадському житті (Рд), встановлюються з урахуванням рівня досягнень та особистого внеску студента. Затверджується стипендіальною комісією факультету за поданням відповідальних осіб за кожний вид діяльності та погодженням з органами студентського самоврядування факультету. Перелік видів діяльності, за результатами якої студент може отримати додаткові рейтингові бали наведено у Правилах призначення стипендій студентам, аспірантам і докторантам
Відповідно до п. 4.3 Положення про порядок визнання та зарахування результатів навчання здобувачів вищої освіти у ХНУ здобувач вищої освіти має право на зарахування дисциплін, пов’язаних з вивченням іноземної мови (англійська, французька, німецька) у випадку пред’явлення ним сертифікату відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу та Великої Британії (за винятком філологічних спеціальностей) виданих агенціями, що входять в перелік рекомендованих МОН Україні.
Відповідно до Положення про організацію освітнього процесу у Хмельницькому національному університеті, навантаження студента – час, необхідний для досягнення визначених освітньою програмою результатів навчання, який включає всі види навчальної роботи: лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, самостійну роботу, контрольні заходи, проходження навчальних і виробничих практик тощо. Тижневий навчальний бюджет студента складає 54 академічні години, а навчальний день – 9 академічних годин),річний обсяг освітньої діяльності здобувача вищої освіти становить не менше 30 та не більше 80 кредитів ЄКТС для першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти. Індивідуальні навчальні плани, що формуються для кожного здобувача, містять інформацію про перелік обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів, послідовність їх вивчення та обсяг навчального навантаження за всіма видами освітньої діяльності.
Детальний розклад (кількість пар на день, дні навчання) визначається академічним розкладом для кожної освітньої програми та спеціальності. Зазвичай, тижневе навантаження студента включає близько 8 -13 пар, що розподіляються на 5 навчальних днів.
Відповідно до п.4.4 Положення про атестацію здобувачів вищої освіти та наукових ступенів у Хмельницькому національному університеті
- теми кваліфікаційних робіт, закріплення їх за конкретними здобувачами вищої освіти, призначення керівників і складу рецензентів затверджуються наказом ректора за поданням завідувача випускової кафедри до початку переддипломної практики.
- призначення керівника кваліфікаційної роботи залежить від графіка освітнього процесу.
Так, обов’язково. Відповідно до п. 7.1.1 Положення про систему забезпечення академічної доброчесності в ХНУ перевірці на наявність ознак академічного плагіату та дотримання вимог академічної доброчесності обов’язково підлягають кваліфікаційні роботи здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти (дипломні роботи/ проєкти).
Відповідно до п. 7.2.1 Положення про систему забезпечення академічної доброчесності в ХНУ навчальні роботи здобувачів вищої освіти (курсові роботи (проєкти), звіти з практик тощо) перевіряються на наявність ознак академічного плагіату згідно з рішеннями вчених рад факультетів та/або відповідних кафедр СПЗ Anti-Plagiarism. Зверніться до керівника курсової роботи (гаранта ОП) і дізнайтесь про наявність або відсутність такого рішення.
Перевірка безкоштовна і має бути виконана за допомогою СПЗ Anti-Plagiarism (п. 7.2.1 Положення про систему забезпечення академічної доброчесності). Для цього Вам необхідно написати Заяву про згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних та перевірку роботи на текстові збіги спеціалізованими програмними засобами і разом з роботою передати керівнику.
Відповідно до п. 8.1 Положення про систему забезпечення академічної доброчесності в ХНУ У випадку незгоди з висновком про унікальність твору автор має право у триденний термін з моменту отримання результатів перевірки подати письмову апеляційну заяву на ім’я декана факультету.
Відповідно до п.4.3 Положення про організацію та контроль самостійної роботи здобувачів вищої освіти Хмельницького національного університету, зазвичай інформація має бути представлена у робочій програмі навчальної дисципліни та сúлабусі – документі, з яким викладач дисципліни ознайомлює здобувачів вищої освіти на першому занятті; відповідно до п. 4.4 Положення про організацію та контроль самостійної роботи здобувачів вищої освіти Хмельницького національного університету, навчальний час, відведений на самостійну роботу здобувачів, регламентується навчальним планом і, як правило, становить від 1/2 до 2/3 від загального обсягу навчального часу (в годинах), що відведений на вивчення навчальної дисципліни. Для магістрів та аспірантів цей показник може сягати до 3/4. Лише для окремих дисциплін, як виняток, обсяг самостійної роботи може бути зменшений до 1/3 за рахунок збільшення аудиторних практичних занять. Обсяг самостійної роботи, може становити орієнтовно 15-25 годин на тиждень залежно від навчального плану та інтенсивності періоду навчання.